Рекомендації батькам:
Як підготувати дитину до нестандартних ситуацій?
По-перше, під час прогулянок варто розбирати й оцінювати різні реальні ситуації. По-друге, треба виховувати почуття настороженості в небезпечних ситуаціях і вчити дітей контролювати свої емоції та реакції. По-третє, слід учити дітей керувати своїм тілом, розуміти його фізичні можливості, застосовувати набутий досвід у нових ситуаціях.
Корисно привчати дитину проговорювати свої дії, щоб вони ставали частиною її м'язової пам'яті й внутрішнього мовлення. Пояснювати й повторювати дітям, як вони мають поводитися на вулиці й у транспорті, потрібно стільки разів і так часто, щоб дошкільники не тільки запам'ятали й усвідомили алгоритм поводження, але й діяли в стандартних ситуаціях упевнено, компетентне та завбачливо.
Варто роз’ясняти дітям, що навіть припаркована машина може будь-якої миті рушити з місця; автомобіль може зненацька виїхати з-за рогу з підворіття, з воріт. Діти мають знати, що гратися на автомобільній стоянці, ховатися за припарковані машини небезпечно для життя. З дитиною необхідно дослідити двір і найближчі вулиці, показати небезпечні місця, пояснити, чим вони небезпечні, знайти разом з дитиною найбезпечніше місце для ігор у дворі.
Малюкові варто пояснювати значення дорожніх знаків та сигналів світлофора, розповідати, що відбувається вдалині й поблизу вулиці, по якій він ходить разом з батьками.
Можна дозволяти дітям самостійно гратися лише на дитячих майданчиках, а кататися на санках — лише з тих гірок, які батьки бачили самі й упевнилися, що вони безпечні. Безпечним можна вважати схил, що не виходить на проїжджу частину дороги. Варто чітко вказувати межі ділянки, де діти можуть спокійно кататися на велосипедах та інших транспортних засобах.
Треба постійно нагадувати, що машина не лише «гарна іграшка» (нехай і завелика для дитини) засіб пересування, перевезення вантажів, але й джерело небезпеки.
Грамотне поводження в транспорті, поблизу доріг і на вулиці містить низку вмінь, не пов'язаних безпосередньо зі знаннями про автомобілі й будову доріг. Так, діти мають уміти розрізняти основні кольори, форми, зображення, які використовують при регулюванні руху транспорту та в знаках дорожнього руху, засвоїти поняття «вправо», «вліво» («праворуч», «ліворуч»), «посередині», «між», «поблизу», «вгорі», «внизу», «спиною», «боком», а також інші слова, що позначають напрямок руху й місцезнаходження предмета. Діти мають розуміти і такі слова, як «стій», «швидко», «небезпечно», «обережно», «поглянь», «увага», «по черзі», «разом» тощо. Крім того, необхідно навчити дошкільників запам'ятовувати розташування предметів, швидко розпізнавати предмети, зосереджувати увагу як на окремому предметі, так і на кількох предметах (непорушних і таких, що рухаються), бачити бічним зором і т д.
Якщо малюк за блукав на вулиці, це стає проблемою і для нього самого, і для батьків. Добре відомо, що кожна дитина губиться хоч раз у житті, але більшість батьків не готові до такого повороту подій і сприймають його як трагедію. Для дитини це ситуація, у якій вона змушена виявити всі отримані знання про те, як переходити дорогу, як дійти до свого будинку, згадати своє ім'я, прізвище, адресу й т. п. Навіть якщо батьки неодноразово повторювали все це своєму малюкові, вони не можуть бути впевнені в тім, що в стресовій ситуації він не розгубиться й діятиме адекватно. Тому про всяк випадок треба подбати, щоб дитина мала картку, на якій зображено схему руху до свого дому, а також написано прізвище, ім'я, по батькові, домашній та робочий телефони батьків, бабусь і дідусів, яких-небудь друзів чи знайомих. Дитина має добре знати: якщо вона загубилася й на її плач та лемент батьки не приходять, потрібно звернутися до міліціонера або до продавця в магазині.
На інформаційних стендах для батьків дітей різного віку варто помістити рекомендації щодо навчання правил дорожнього руху й поводження на вулиці. Це буде ще одним приводом нагадати батькам про важливість цієї теми й необхідність її обговорення з дитиною (скажімо, дорогою додому) У питаннях безпеки дітей не має бути легкодумства, розбіжностей у принципових позиція
Звернення дитини до батьків
1. Шановні батьки, пам’ятайте, що ви самі запросили мене у свою родину. Колись я залишу батьківську оселю, але до того часу навчить мене, будь ласка, мистецтва стати і бути людиною.
2. У моїх очах світ має інший вигляд, ніж у ваших. Прошу Вас, поясніть мені, що, коли, чому кожен із нас у ньому має робити.
3. Мої ручки ще маленькі – не очікуйте від мене досконалості, коли я стелю ліжко, малюю, пишу або кидаю м’яча.
4. Мої почуття ще не дозрілі – прошу будьте чутливими до моїх потреб. Не нарікайте на мене цілий день.
5. Щоб розвиватись, мені потрібне Ваше заохочення, а не тиск. Лагідно критикуйте і оцінюйте, але не мене, а лише мої вчинки.
6. Дайте мені трохи самостійності, дозвольте робити помилки, щоб на помилках можна було вчитися. Тоді я зможу самостійно приймати рішення у дорослому житті.
7. Прошу, не робіть усього за мене, бо я виросту переконаним у своїй спроможності виконувати завдання згідно з Вашим очікуванням.
8. Я вчуся у Вас усього: слів, інтонації, голосу, манери рухатись. Ваші слова, почуття і вчинки повертатимуться до Вас через мене. Так справедливо влаштувала природа зв’язок між поколіннями. Того навчить мене, будь ласка, кращого.
Пам’ятайте, що ми разом не випадково: ми маємо допомогати один одному в цьому безмежному світі.
9. Я хочу відчувати Вашу любов, хочу, щоб Ви частіше брали мене на руки, пригортали, цілували. Але будьте уважні, щоб Ваша любов не перетворилася на милиці, які заважають мені робити самостійні кроки.
Любі мої, я вас дуже, дуже люблю!!! Покажіть мені, що ви любите мене теж.
5+1 ВАРІАНТ ЗДОБУТТЯ ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ
Закон про дошкільну освіту пропонує, що її можна здобувати в різних формах, а батьки можуть обирати самостійно, яка підходить саме їхній родині.
1.Очна або деннаформа визначена в законі як основна та передбачає безпосереднє відвідування дитиною дитсадка.
2.Дистанційнаформа має враховувати можливості дитини, дитячого садочка та бажання батьків.
3.Сімейна (домашня)форма передбачає створення сімейного (родинного) дитсадка. Це можна зробити у власному житловому будинку сім’ї (родини), звісно, з дотриманням необхідних вимог для дитсадків.
4.Мережева формапередбачає участь дитини в освітньому процесі в різних дитячих садочках водночас.
У законі «Про освіту»йдеться, що мережева форма здобуття освіти – це спосіб організації навчання здобувачів освіти, завдяки якому оволодіння освітньою програмою відбувається за участю різних суб’єктів освітньої діяльності, що взаємодіють між собою на договірних засадах.
5.Педагогічний патронажозначає, що педагогічні працівники з урахуванням можливостей дитячого садочка та потреб дитини організовують освітній процес у домашніх умовах. Приміром, можливість педагогічного патронажу матимуть діти з ООП, якщо є така потреба або бажання бути в домашніх умовах.
Також закон передбачає ввести новий тип організації освітньої діяльності –мобільний дитсадок. Там можуть надавати освітні послуги у сфері дошкільної освіти за місцем проживання дітей на базі спеціально облаштованого транспортного засобу.
Мобільні дитсадки можуть тимчасово замінити заклади дошкільної освіти, зокрема, у регіонах, де через війну вони пошкоджені або знищені.
СКІЛЬКИ ЧАСУ ТА ДО ЯКОГО ВІКУ ДИТИНА МОЖЕ БУТИ В ДИТСАДКУ
Уперше на рівні закону визначено гарантований обсяг часу для безоплатної дошкільної освіти –до 11 годин на день.
Ø Також закон передбачає, що всі діти від п’яти років мають здобувати дошкільну освіту. Ця норма була прописана в законі «Про освіту», ухваленому у 2017 році, та передбачена в новому законі про дошкільну освіту.
Ø Також передбачається, щодіти можуть здобувати дошкільну освіту до шести або семи років(залежно від розвитку дитини, її готовності йти до початкової школи тощо).
Ø Діти з ООП можуть відвідувати дитсадки до восьми років.
10 золотих правил для батьків.doc